Луа́ра (фр. LOIRE) — найбільша річка Франції. Бере початок в Севеннах, тече на північ до Орлеана, далі впадає в Біскайську затоку Атлантичного океану біля Нанту, утворюючи естуарій. Площа басейну річки становить 117 054 км², або більш ніж п'ята частина суходолу Франції.
Людська історія у долині річки Луари починається з неандертальців середнього палеоліту 90–40 тис. років тому; сучасна людина прибула туди бл. 30 тис. років тому. Історичні племена галлів довкола Луари відомі з 1500 до 500 р. до н. е.; вони використовували Луару як великий річковий торговий шлях, встановивши торгові відносини з давніми греками на Середземному морі. Християнство з'явилося в долині у 3 ст. н. е., коли місіонери (багато з яких пізніше були проголошені святими), навернули місцевих язичників. В цей період поселенці заснували у долині виноградники та почали виробляти вино.
Долину Луари називають «Садом Франції»; в ній розташовані понад тисяча шато, кожне з виразними архітектурними елементами, збудовані у періоді від раннього Середньовіччя до пізнього Відродження. Початково вони будувалися як фортеці феодалів на стратегічному поділі між північною та південною Францією; зараз багато перебуває у приватній власності.
